Погроми під російський реп та сміх з гімном РФ на фоні. Чому підлітки досі споживають контент з Росії?

Появі цього тексту передувало резонансне відео з тіктоку. На ньому натовп дітей хуліганив у залі одного з супермаркетів Дніпра. Спочатку дебошири ввімкнули на колонці російський реп з нецензурними висловами, після чого найсміливіший з підлітків заліз на вітрину з напоями, а інші знімали його танці на телефон.

Майже одночасно із цим провокативним роликом з’явилася і новина зі столиці, де група підлітків на площі гучно слухала російську музику. У відповідь на зауваження перехожих «вожаки зграї» увімкнули на колонках гімн РФ.

Подібна витівка викликала у юнаків лише сміх. 

На відміну від того, що сталося у Києві, під відео дніпровських хуліганів у коментарях був не осуд і побажання всього найгіршого, а захоплення та підтримка від однолітків.

Зазначимо, що обидва скандали із російськими мелодіями на фоні відбулися у день трагедії в Сумах, коли по місту прилетіло два «Іскандери». Ворожа атака 13 квітня забрала життя 35 людей, ще понад сотню зазнали поранень, повідомило «Радіо Свобода». І це вже не говорячи про те, що Дніпро останні тижні потерпає від атак «Шахедами» та ракетних обстрілів.

Історія зі столичними підлітками завершилася публічними вибаченнями від одного з хуліганів в мережі. Свій вчинок 17-річний хлопець пояснив тим, що з приятелями були п’яні і не розуміли, що коїли. Батьків оштрафували. 

Яка доля дітей, які влаштовували погром у дніпровському супермаркеті – невідомо, але можемо припустити, що особливо на їхню поведінку це не вплинуло. Адже на сторінках в тікток досі з’являються відео подібних «сходок».

Зрозуміло, що прямого зв’язку між прослуховуванням російських пісень та хуліганством немає. Ми розбираємо конкретні випадки, що мали місце в Києві та у Дніпрі і хочемо докопатися до відповіді на запитання: «А чому подібне стається?». Для цього ми поговорили з підлітковим психологинею та навіть нейробіологинею, аби подивитися на проблему зсередини.

Чому російський контент досі популярний у підлітків?

Російський контент був присутнім на нашому телебаченні, радіо та у масовій літературі до 2014 року. Коли сталася анексія Криму та розпочалося АТО/ООС, російські пісні, фільми та серіали зникли з українського інформаційного поля. А з повномасштабним вторгненням у лютому 2022-го російський контент остаточно прибрали з публічного простору.

Та він досі залишається у соцмережах. Зокрема, у тіктоці, який дуже популярний серед підлітків. Більшість з них не здатні «фільтрувати» те, що дивляться, і не усвідомлюють, як прослуховування музики чи перегляд фільмів допомагає нашому ворогу, говорить психологиня Еліна Карепова.

 

«На вибір контенту, звичайно, впливає середовище. В першу чергу, родина, друзі, інші однолітки. Коли в сім’ях зручніше розмовляти російською, то тоді й для дітей, підлітків буде нормальним споживати саме такий контент. До того ж сьогодні підлітки багато грають онлайн, переписуються, спілкуються зі своїми однолітками з російськомовних країн – РФ, Білорусі, Казахстану. Вони, зокрема, обмінюються тим, що слухають, чи дивляться», – говорить фахівчиня.

Не розуміючи контексту, підлітки часто використовують російські пісні, жарти, меми у якості розваг. Наприклад, ось таке відео ми знайшли в тіктоці одного з учасників розгрому у супермаркеті.

Принцип публікації контенту в тіктоці відомий: там можна накладати різні звуки під своє відео. Але конкретно тут була використана вирізана фраза Євгена Пригожина – засновника ПВК «Вагнер». Так, лідера тих самих найманців, частину з яких збирали з російських тюрем і які вчиняли та чинять військові злочини на території України.

«Подібна поведінка може означати і протест. Підлітки полюбляють протестувати. Якщо їм щось забороняють – вони роблять навпаки. Але випадки в Києві чи ті, які відбувалися у Дніпрі, могли статися через те, що ці конкретні підлітки, їхні сім’ї до війни не дотичні. Такий протест не влаштовуватимуть підлітки, у яких хтось з родичів загинув на війні або служить, або їхня родина – переселенці. Вони відчувають, чому це так. Багато підлітків переходять на українську мову свідомо», – зазначила Еліна Карепова.

Важливо підкреслити, що ми не рівняємо усіх підлітків і не говоримо, що всі так себе поводять. Серед них часто трапляються свідомі. Наприклад, під час трагедії в Сумах 13-річний Кирило Ілляшенко допоміг пасажирам вибратися із заблокованого палаючого автобуса.

Чи ось інший приклад вже зі світу спорту. Юний каратист з Києва Євген Мельник на змаганнях в Іспанії під час церемонії нагородження відмовився потиснути руку однолітку з РФ, проявивши свою громадянську позицію.

Як влаштований мозок підлітка?

Для того, щоб знайти відповідь на це питання, ми поговорили з Вікторією Кравченко – кандидаткою біологічних наук, доценткою кафедри фізіології та анатомії КНУ ім. Тараса Шевченка.

Мозок підлітка не унікальний, проте має свої особливості, говорить фахівчиня.

«До 22-х років мозок у людини не сформований до кінця. У підлітковому віці несформованими є ті частини мозку, які відповідають за раціональну поведінку, здатність пояснити, що таке добре, а що таке погано, пригальмувати свої емоційні реакції, оцінити наслідки. Зазвичай у підлітків добре розвинена лімбічна система мозку. Вона відповідає, зокрема, за емоційну оцінку подій. Коли певні події викликають емоційну реакцію, вони краще запам’ятовуються, а в супроводі музики вони швидко асоціюються з відчуттям задоволення, виділяється дофамін у мозкових “центрах винагороди», – розповідає Вікторія Кравченко.

Також на поведінку підлітків впливають гормони, які виділяються одночасно з формуванням нервової системи.

«Мозок підлітка можна описати як «Потужний комп’ютер без інструкції для використання». Вони все вміють, але як розпоряджатися цими уміннями – незрозуміло. Тому підлітки часто некеровані, нерідко провокують, можуть бути дуже жорстокими, роблять ті речі, на які доросла людина не наважиться, – продовжує науковиця.

Всі процеси з точку зору біології є нормальними, додає пані Вікторія. Нерідко підлітків приваблює заборонене. Для досвіду усі проходять через подібні етапи. Однак це не означає, що їхній розвиток має відбуватися сам собою.

Навіть музичні вподобання часто формуються у нас з раннього віку. Тому від середовища зростання залежить дуже багато. Якщо навіть в родині слухають російську музику або дивляться російські фільми чи серіали, то мозок підлітка сприйматиме це як щось добре, бо воно пов’язане з родиною.

Як зменшити кількість подібних випадків?

Повертаючись до ситуацій з підлітками у Дніпрі та Києві, то варто наголосити, що в тих випадках провина лежить на батьках, які проґавили момент у вихованні підлітків, довіривши їх соціальним мережам, говорить психологиня Еліна Карепова. 

Звичайно, простою розмовою і наказом переключитися з російської музики на українську ми нічого не доб’ємося, наголошує фахівчиня. Підліток забажає змінитися, якщо потрапить в україномовне середовище до людей, які є для нього авторитетами.

До того ж дитина в такому віці має бути чимось зайнята. Спортивні секції для цього – ідеальний варіант, адже там підліток може випускати усю ту енергію, яка в ньому накопичується.

«Зараз, можливо, буде навіть більше таких випадків, як у дніпровському супермаркеті. Це, зокрема, наслідки дистанційного навчання або нестабільного навчання офлайн у школі, коли уроки часто перериваються на тривогу, а потім зовсім скасовуються. Діти не бачать одне одного, коли сидять вдома або мало спілкуються. Звідси виникає простір і бажання зробити щось, що вони можуть контролювати. Нерідко це хуліганські дії. До того ж, коли ви у натовпі – вам не страшно робити щось «незаконне», – каже психологиня.

Не менш важливим є питання подачі нашої культури молодому поколінню, додає фахівчиня. Дітям та підліткам в школах її демонструють тільки з трагічного боку. До того ж, зараз чи не щодня у нас хвилини мовчання та дні жалоби. Це не означає, що вони не потрібні. Але підлітки їх можуть сприймати як щось обов’язкове до виконання. Водночас на допомогу їм приходить щось веселе. Як правило, з північного боку нашого кордону.

Провина не лише підлітків. Російський контент в Україні популяризують і дорослі

Попри те, що вже понад три роки триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну, попри щоденні новини про прильоти, обстріли, загиблих військових та мирних, в нашому інформаційному просторі досі популярна музика російських виконавців, їхні серіали та фільми.

Зі свіжих прикладів – пісня «Homay» російського гурту «Ay Yola». Трек швидко став популярним в Україні, навіть очолив наші чарти в Apple Music та Spotify. І все ніби нічого, навіть в самій композиції звучить башкирська мова, співається про героїв тамтешньої міфології. Але музиканти цього гурту відкрито підтримують війну РФ проти України, про що говорять скріншоти зі сторінок їхніх соцмереж.

Додамо сюди нещодавню популярність іншої російської пісні – «Сігма бой», яка завірусилася у соцмережах і теж лідирувала у різних чартах. До купи сюди можна згадати популярність саундтреків до російських серіалів («Слово пацана», яке теж масово дивилися в Україні).

За даними Центру протидії дезінформації, Росія використовує музику і кіно як частину інформаційної війни проти України та засіб впливу на країни Заходу. Зокрема, на наших партнерів. 

Так росіяни формують свій культурний образ, розмивають критичне ставлення до свого контенту, повертаються в інформаційний простір інших країн.

Нерідко відбувалося так, коли популярні в Україні сучасні російські виконавці спочатку приховували свою політичну позицію, а потім «раптово» з’являлися на сценах з російським триколором чи публічно підтримували, так звану, спеціальну військову операцію.

Водночас прості користувачі соцмереж і навіть великі канали знімають відео, підставляючи туди популярні звуки заради переглядів. Тільки не звертають увагу, що це композиції артистів ворожої нам країни. І як тут не згадати вже заїжджену фразу про те, що ваш перегляд – це той самий донат, але в інший бік. Один перегляд – одна ракета по наших містах.