Ґанза: як створювався маркет і чому це не сучасний ринок

2022 рік. Веб-розробник з Дніпра Дмитро Ільганаєв отримує від друзів-військових запит на тепловізійний приціл. Його вартість – близько ста тисяч гривень. Діма відкриває збір, а за кілька місяців починає продавати в інстаграмі власні старі шахи, годинник і хутрову норкову шапку. Так почалася історія благодійного маркету «Ґанза».

Лампова барахолка

Одного дня Дмитро поділився в інстаграмі скрінами зі свого OLX, на яких – вінтажний стетоскоп, боксерські рукавички, панно «Морські вузли» на стіну та інші старі речі. Дмитро вирішив продавати все, що знайде вдома і на дачі, аби прискорити закриття збору. Першого жовтня 2022-го року він приніс всі свої знахідки у бар «Смєна» і вперше провів там барахолку, тоді ще вона не мала назви. 

«Продав колекційні шахи, радянську синю лампу. Це був справжній блошиний ринок», – згадує Дмитро. Вслід за першою барахолкою він організував другу, зібрав з обох 35 000 гривень, закрив збір і зрозумів, що проводитиме благодійні барахолки далі. Вони ставали частиною вечору латини або фестивалю до Ґеловіну, аж поки не трансформувалися у повноцінний маркет «Ґанза». Щоб зрозуміти його ідею й розібратися, як він працює, ми розпитали про все команду маркету. 

Це Саша Азаров, копірайтер, чемпіон дніпровської «Ліги сміху». В «Ґанзі» – креативний та проджект-менеджер. 

Владоміра Гарбуз – маркетологиня, піар-менеджерка «Ґанзи». Обожнює створювати проєкти, які приносять людям користь і викликають у них захоплення. 

Аня Тур працювала репетиторкою математики, доки не долучилася до команди маркету як смм-спеціалістка. Тепер опановує нову для себе сферу, а у «Ґанзі» відповідає також за резидентів події і комунікує з брендами.

«Команда маркету у різні часи складалася з різних людей, і кожен з них зробив свій внесок в те, яким проєкт є сьогодні», – розповідає Владоміра.

Місце для проявлення брендів 

«Ґанза» – це маркет, який просуває українські бренди, мистецтво, культуру та координує збори на ЗСУ. На ньому обовʼязково представлені дніпровські виробники одягу, прикрас, кераміки, свічок, книжок і косметики. А ще – на «Ґанзі» проходять лекції на різні теми, грає діджей і працює фудкорт. 

Саша: «Я думаю, це подія, яка знайомить людину з конкретним брендом; місце, де свідомий малий та середній бізнеси зустрічається зі своїм поціновувачем». 

Влада: «Людина приходить на маркет, торкається будь-якої речі, знайомиться з нею, дізнається її історію, слідкує за нею. Нам подобається бути простором, який допомагає обрати щось, з чим можна далі йти по життю». 

Коли разом з командою Дмитро почав організовувати «Ґанзу», він зрозумів, що українським брендам не вистачає місць для проявлення. 

«Мені 32, я два роки цим займаюсь, і все одно можу не знати про якісь круті бренди, про які чули всі на Рейтарській у Києві», – говорить Діма. 

«Десять чоловіків в однакових футболках» 

На думку піар-менеджерки «Ґанзи» Влади, Дніпру більш цікаві формати подій, відмінні від тих, що любить Київ. Якщо там часто збирають щось масштабне, у нас відчувається запит на розвиток внутрішнього, чогось свого, локального. 

На маркеті більше половини всіх брендів – дніпровські. 

Діма: «Я, наприклад, завдяки «Ґанзі» дізнався про апсайкл-виробника сумок Lyhytskiy. Ніби всі навколо про нього знали, а я – ні». 

Довідка:
Апсайклінг (upcycling) – повторне використання готового матеріалу без спроб його переробити.

«Згадую також бренд «Урбан мавка», який створює шопери і панно з елементами макраме, «Kupa vintage» – дніпровський бренд, що збирає український вінтаж. Я, скажімо, не знав, що на це є попит, що люди цікавляться керамічними виробами 70-х років і знають заводи, на яких їх виготовляли». 

Влада: «У Дніпрі є проєкт «Arett», що виробляє трави для ванни. Мені подобається, як команда наповнює цей бренд сенсами: розробляє плейлисти, які можна слухати, коли ти наодинці з собою у травʼяній ванні; пояснює, що деякі трави можна покласти під подушку для кращого сну. Жінки знаходять у цьому бренді простір для вивільнення енергії. 

Аня: «Наші друзі, Smash, великий бренд одягу, та ніхто у команді не знав, що вони з Дніпра. Ми любимо спостерігати, як на маркеті продаються їхні футболки, а наступного дня ми бачимо у місті десять схожих один на одного чоловіків.

Ще один відомий та великий бренд – це «The Blub». Багато хто бачив їхні шкіряні шопери, але було приємно дізнатися, що команда базується у Дніпрі». 

Крім нашого міста, на останніх маркетах «Ґанзи» представлені бренди з Києва, Полтави, Одеси, Львова та Запоріжжя. 

«Комфортний ринок» 

Попри те, що з англійської маркет – це ринок або базар і комусь «Ґанза» може нагадати його сучасний аналог, команда проєкту наполягає на тому, що це маркет і розділяє для себе різні поняття. 

Саша: «Мені здається, ринок має залишатися ринком, таким трушним, як ми собі його уявляємо. Ярмарок має бути ярмарком, магазин – магазином, маркет – маркетом. Буває, що люди підміняють поняття і називають те, що у нас відбувається, ярмарком. Але згадаємо, як виглядає, до прикладу, Сорочинський ярмарок. Або навпаки, уявімо маленький ярмарок, організований конкретним ОСББ у Новокодацькому районі. Чи схоже це на маркет, в якому зібрані бренди з усієї країни, ще й всі з якоюсь ідеєю? Коли у продажу є колекції худі, реалізовані у співпраці з Українською добровольчою армією або прикраси з переплавлених куль?». 

«Маркет – це не про потребу купити, а про збіг цінностей», – додає Влада. 

На думку Дмитра, будь-який сучасний ринок має бути комфортним. 

«Хочеться, щоб люди відчували бажання до нас повернутися, провести час, а не просто закривали свою потребу вдягти дитину, себе чи купити подарунок», – говорить засновник «Ґанзи». 

Різдвяний маркет

За всі проведені барахолки та маркети Дмитро разом з командою зібрав понад 600 000 гривень на закриття потреб військових. 

14-15 грудня відбудеться останній в цьому році великий різдвяний маркет, на якому збиратимуть гроші для допомоги Дніпровській бригаді Сил ТРО. 

Всі бренди, що беруть участь у події, сплачують визначений організаторами внесок або одразу у повному розмірі, або частково і домовляються про відсоток з продажів. Для гостей вхід без відвідування лекцій коштує 250 гривень. Якщо придбати квитки на лекції, вони автоматично стають квитками на подію. 

Цього разу ветеран війни і громадський діяч Олександр Терен розповідатиме на маркеті про адаптацію ветеранів, а психолог Ілія Єлісей Касторних – про психологію стосунків дорослих партнерів. 

Також на «Ґанзі» планується постійна робота тату-корнера, діджеїв та виступ анекдотьє Олександра Парнюка. 

Відбудеться все у коворкінгу Creative States, в якому вже давно працює Дмитро. «Це місце, в якому я придумав формат «Ґанзи», – розповідає він. – У Creative States з’являлися всі концепти та ідеї, а тепер ми проводимо тут подію». 

На грудневому маркеті команда планує повністю закрити збір для придбання літій-іонних акумуляторів для наземних дронів. «Все інше залишається на покриття витрат. Ми самофінансуємось як звичайний бізнес», – пояснює Олександр. Хоча інколи буває, що залишком коштів після маркету команда «тихенько» і «непомітно» закриває інші збори своїх знайомих та друзів.