Дніпро у пошуках ідентичності: яким французьке видання Le Monde побачило місто

Одне з найавторитетніших французьких видань Le Monde 3 березня 2026 року опублікувало великий матеріал про Дніпро. Аби його створити, журналіст Ремі Урдан відвідав місто у лютому, провівши низку інтерв’ю. Головним спікером матеріалу став міський голова Дніпра. Вже після виходу публікації в одному зі своїх дописів Борис Філатов охарактеризував статтю як «художньо-естетичне есе про пошук ідентичності великого промислового міста».

Автор називає Дніпро «першим великим містом за лінією фронту» та описує як простір контрастів – від переповнених барів до лікарень із пораненими військовими. Про життя в Дніпрі після чотирьох років війни очима французького видання – читайте в огляді матеріалу.

Довідка

Le Monde («Світ») – французька щоденна вечірня газета, заснована у грудні 1944 року за указом Шарля де Голля. Видання базується в Парижі, вважається оплотом ліберальної інтелігенції та одним із найавторитетніших ЗМІ Франції з тиражем майже 480 тис. екземплярів. Онлайн версія працює з 1995 року.

Дніпро як «перше місто за лінією фронту»

Репортаж французької газети Le Monde відкривається характеристикою Дніпра як промислового центру та «оплоту єврейської громади», що уособлює історію України та її опір російській агресії через чотири роки після початку повномасштабної війни.

Першою у тексті з’являється постать міського голови Борис Філатов. «Я ніколи не буду планувати більше ніж на тиждень», – цитує його видання.

Далі матеріал переходить до широкого аналізу ролі міста у війні. Автор описує Дніпро, як стратегічне перехрестя – військове, логістичне та гуманітарне. Журналіст називає його першим великим містом тилу, де живуть поруч:

– місцеві мешканці
– військові
– поранені
– переселенці

Окрему увагу журналіст приділяє лікарні імені Мечникова – одному з головних медичних центрів, що приймає найтяжчих поранених. Місто, за його словами, живе у постійному балансі між звичайним ритмом і воєнною реальністю.

«Бари повні до комендантської години, але вночі небо розтинають вибухи ППО», – описує контрасти автор.

Місто без чіткої ідентичності

«Питання ідентичності Дніпра постає і в буквальному сенсі цього слова, оскільки місто не впевнене ні в своїй первісній назві, ні в своєму віці» – автор окремо зупиняється на темі історичного походження Дніпра та різних версій його заснування. У тексті згадується шлях міста через зміну назв:

– заснування як Катеринослав
– перейменування на Дніпропетровськ
– повернення назви Дніпро у 2016 році.

Водночас французький журналіст звертає увагу на версію про 500-річну історію, пов’язану із козацькою Самарою.

Дніпро у матеріалі – місто, яке шукає свою ідентичність між імперським минулим, радянською спадщиною та сучасною українською реальністю. Автор наводить погляд вуличного художника:

«Дніпро – індустріальне місто, місто злочинців і художників», як описав Валерій Колор, більш відомий під ім’ям вуличного художника Здесрой, перетинає цю бурхливу епоху в дещо дивній атмосфері “мілітаризації”, сказав він. Дніпро не є ні фронтовим містом, ні навіть містом, близьким до фронту, як Харків чи Запоріжжя, але й недалеко від нього – як Київ чи Одеса».

Дніпро як місто-притулок

Французьке видання підкреслює, що Дніпро став прихистком для сотень тисяч переселенців із Донбасу та півдня України. Населення міста суттєво не зменшилося, попри війну. У матеріалі міський голова зазначив:

«З мільйона жителів, що проживали тут до війни, 250 000 виїхали, деякі з них вже повернулися, а ми прийняли 190 000 біженців».

У статті зазначається, що тут працюють муніципалітети міст «у вигнанні», зокрема Покровська. Дніпро називають містом, яке «вміє приймати і адаптувати».

Єврейська громада і толерантність

У матеріалі значну увагу приділено єврейській громаді Дніпра – одній із найбільших в Україні. Згадується діяльність Центру «Менора», культурних і соціальних проєктів.

Автор наголошує: попри російську пропаганду, у Дніпрі панує атмосфера толерантності.

Місто описують як простір, де можна бути «гордим українцем і євреєм» водночас.

«Місто-фенікс» і «серце України»

У фіналі Дніпро називають містом-феніксом, яке постійно відроджується.

У матеріалі звучить популярний жарт: «Дніпро – не перше місто в Україні, але й не друге» та називають «серцем України», яке сьогодні перебуває під загрозою фронту, що наступає.

Таким його й побачив французький журналіст – містом сили, суперечностей і стійкості.

Інформаційний резонанс

Після виходу матеріалу в українських телеграм-каналах почала ширитися інформація, нібито Борис Філатов заявив про підготовку наступу РФ на Дніпро навесні 2026 року.

Міський голова офіційно спростував ці твердження, наголосивши, що стаття має формат художнього есе, а не прямого інтерв’ю чи прогнозу.