Сосюра з МУРу про хейт, імпровізацію та наш Дніпро

Так, це той саме МУР, на чиї виступи квитки розлітаються за години. 

Олександр Заїка долучився до перших проєктів команди, допомагав створювати пісенні композиції та кліпи. А з початку 2023-го став її повноцінним членом та як актор в образі Володимира Сосюри вийшов на сцену.

Нещодавно Олександр разом з іншими учасниками МУРу вже вдруге вирушив в тур українськими містами. На історичний реп-мюзикл про розстріляне відродження «Ти[Романтика]» не купити квитки.

Як команда МУРу залучає аудиторію вивчати українську культуру та з яким хейтом стикалась – читайте в нашому інтервʼю з Володимиром Сосюрою, точніше – актором та музикантом Олександром Заїкою.

Як почався шлях МУРу

МУР – від муру, стіни, що відгороджує нашу культуру від російської. 

Таку назву для свого проєкту обрала команда, що складалась з Миколи Шмундіра, Віктора Ткаченка й Олександра Хоменка.

У назві також апелювали до вірша Василя Стуса «Що ти сказав?» з рядком «…Я – ворог твій – тобі мурую мур Імперії».

«Перед повномасштабним вторгненням я знаходився на Закарпатті, де як актор брав участь у майстерні. Після 24 лютого 2022-го грали вистави для евакуйованих дітей. У той час подзвонив Сашко Хоменко (майбутній засновник МУРу), проговорим ідею створення проєкту, який за рахунок пісень популяризуватиме українську літературу. Беремо вірші українських поетів, кладемо на сучасну музику, та популяризуємо їх для молоді».

Команда почала працювати над першим альбомом «МУР vol.1»: вірші . Олександр, який має свій гурт, працював з вокалом та писав пісні. Згадує, як з Крут навесні 2022-го тільки-но прогнали російських військових, частина території була замінованою, а команда вже знімала кліп на вірш Симоненка «Народ мій є». Це композиція та сім інших стала першим альбомом «МУР vol.1».

Композиції 

Після першого альбому команда взялась за другий. Восени 2022-го вийшла «Захалявна книжечка» з композиціями у стилі реп, хіп-хоп, хард-рок, соул на тексти українських класиків. Третім альбомом стала  «Ти[Романтика]». Для нього писали оригінальні тексти, які розповідали про життя поетів та письменників. У композиціях перепліталась  сучасність (згадки 3ОШБ, Романа Ратушного, Да Вінчі) та історія (життя Леся Курбаса, Павла Тичини, Миколи Хвильового, Володимира Сосюри)

«Це ще не кінець» була створена повністю Олександром. Всю іншу музику писав Віктор Ткаченко, який у виставі грає Остапа Вишню. 

 «Я – актор. Тому для мене «Колізеї» (композиція, присвячена Лесю Курбасу та його театру «Березіль») є найближчим треком. Я відчуваю та розумію, що таке творити під час війни. Нести творчий хрест, бо творчість важлива не менше за кулі, якими ми стріляємо по  ворогу. Зараз митцям є що сказати, культура має сильну вагу. Тому «Колізеї» для мене дуже тендітний трек». 

До запису композицій також долучились сучасні українські гурти та творчі особистості: Сергій Жадан, NAZVA, Євгеній Янович, Олени Кравець, Євгенія Дубовик, Хейтспіч, Сергій Мартинюк.

Після того, як командою прослухали альбом «Ти[Романтика]», з’явилась ідея поставити виставу. 

«Але не було конкретного плану на її втілення, поки не з’явився продюсер, який нас пришвидшив. Хотіли зробити невеличкий концерт по альбому, але не були певні в нашому успіху. Та всі квитки у Жовтневому розкупили за 15 годин (виступ планувався в квітні, а солдаут був уже в середині березня). І ми: «У нас є трохи більше місяця, щоб створити перший в Україні історичний мюзикл про розстріляне відродження. Почали дуже щільно працювати…». 

Сценарій писали в процесі. 

 

Хто міг згадуватись у МУРі 

Ще в роботі над альбомом «Ти[Романтика]» була ідея втілити Куліша, але від неї відмовились. Причин Олександр не пам’ятає. Загалом альбом обростав героями та темами поступово, а не був одразу створений як цільний продукт. 

«Спочатку був Тичина, потім Сосюра та Курбас (їхні історії зацікавили першими). У процесі вистави з’явився Остап Вишня. Дуже кумедно, що я був в класі з українським нахилом в класі, ще рік  вчився на вчителя української літератури та філології. Але ніколи не думав, що наша література може бути такою цікавою до моменту, як почав працювати з МУР». 

Про Сосюру на сцені

Олександр говорить, що особливо не роздумував, кого гратиме у виставі – на той момент він якраз повноцінно долучився до команди. Роль Володимира Сосюри залишалась вільною. 

«Сосюра є романтиком до глибини душі, хоча пройшов війну. Він вбивав, бачив дуже багато жахливих речей, але зберіг романтичну складову, що рухала його далі. І це можна побачити у віршах. Цей романтизм притаманний і мені. Стався метч». 

Олександр каже, що всі знають вірші Сосюри «Любіть Україну», «Так ніхто не кохав», «Я ніжний і такий тривожний». Але актор радить саме ознайомитись з військовою поезією, бо вона йому прийшлась до душі. 

Другий тур, який не планували 

До цієї осені команда об’їздили Україну зі своїм реп-мюзиклом: всюди зустрічали розкупленими квитками та чергами під залами. Повторювати свої виступи не планували, якби не запит аудиторії. Квитки розлітались за кілька днів, а підписники на сторінках МУРу писали: «Коли ще до нас?». 

«Другий тур став більшою мірою результатом не нашого бажання, а саме запиту аудиторії. Важливо розуміти, що зараз люди спраглі до власної історії, літератури. І МУР створив тренд на цю зацікавленість. Молодь викладає сумні тіктоки про Курбаса, як він стрілявся через жінку, що Курбас та Семенко були застрелені однією кулею…». 

Про унікальність кожного міста 

У Миколаєві через тривогу виступ поділився на дві частини.

«До тривоги була перша, більш комедійна частина мюзиклу. Тривога залунала на її завершенні. Ми не могли втратити час після її закінчення, тому пропущений арешт Ялового проговорив зі сцени Хвильовий. Після тривоги люди поринули у важку атмосферу. Не було переходу, тому залом все сприймалось інакше». 

У Луцьку команді довелось грати просто у кінотеатрі. Декорації не змогли поставити, тому взаємодії з глядачами була більше ніж зазвичай: виводили людей у зал, інакше обігрували сцену, імпровізація стала живішою та цікавішою. 

«У нас була цікава історія з Семенком, де він тягнеться поцілувати випадкову глядачку з залу. Вже не памʼятаю, яке це місто було. А дівчина наче спеціально купила квиток на це місце. Бо вона так: «Да, нарешті!». Коли я вийшов, відривати Семенка від неї, вони обидва не хотіли зупинятись у поцілунках. Я відчувала, що я там зайвий, що мені потрібно залишити їх…».

А що у Дніпрі?

У нашому місті команда відіграла дві вистави поспіль – у середині червня. На обидва дні був солдаут. 

«Під час кожного виступу –  нова сцена, потрібно підлаштовуватись під ті умови, що є. Щоразу по-різному заходимо, то з вулиці, то через зал, то в обхід. У Дніпрі були максимально комфортно, на другий день знали, хто звідки виходить, що де розташовано – наче вдома були. Я дуже добре пам’ятаю внутрішній спокій перед початком вистави». 

Хоча через велику кількість вистав поспіль, Олександру з командою не довелось ближче познайомитись з містом.  

«Те що побачили – було гарним. В першу чергу – річка та довгий міст. Довжелезний. Коли їхали назад, всі знімали небо над Дніпром. Таким особливим воно було». 

Як критикують МУР?

Критику команда побачила тільки в інтернеті. У коментарях під роботами писали про дрібні одруківки у лірик відео (відео на ютубі, де композиції супроводжує надрукований на екрані текст. Лірик відео зробили спеціально, аби людям було простіше сприймати композиції) чи вживання суржику. 

«Є лірік відео, де йде текст під музику. Його у стислі терміни робила Маша О’Райлі, яка взагалі займались таким вперше. Нам писали: «Який жах, вони навіть не змогли правильно надрукувати…». Я вбачав в тому, що шукали хоч щось до чого можна причепитись». 

Коментарі читали про свою роботу різні. Олександр переповів кілька:

«Дітям обов’язково вмикати в школах. Якщо не будуть хотіти, силою вмикати типу». 

«Не дай бог це в школі діти послухають».

«Спочатку закидали, що молодь не цікавиться літературою та їм все по барабану. Коли молодь почала робити МУР для молоді, люди намагались знайти щось, до чого причепитись…».  

Що буде після альбомів та реп-мюзиклу?

МУР – це не тільки про розстріляне відродження. Це загалом про популяризацію українського. Тому команда обіцяє геть різні проєкти. 

«Після туру маємо анонсуватись класну річ, яка дасть поштовх освітній системі в Україні. Поки не можемо конкретно говорити. Можливо візьмемо щось з іншої області – історії, наприклад. МУР – це не тільки про літературу, хоча почалось з неї. Це проєкт про нас з вами, про нашу націю». 

Під час першого туру реп-мюзикл побачили понад 30 000 людей. На кожному виступі команда МУРу збирає кошти на підтримку українських захисників та захисниць – понад 3 мільйони пішли на дрони для 3ОШБ. Ще 430 000 – на книжки для бібліотек окупованих сіл та міст, 230 000 – інші потреби армії. 

У Дніпрі мюзикл «Ти[Романтика]» 10 вересня лунав вже втретє. Повністю квитки розкупили ще за тиждень до виступу.