«Неправильні бджоли, які дають неправильний мед»

Як змінилось життя громади крішнаїтів у війну?

Ми поспілкувались з різними її представниками, щоб знайти відповідь на це та інші питання. Чи дозволяє віра воювати та вбивати? Чим харчуються представники спільноти в ЗСУ? Та скільки допомоги надали крішнаїти, що залишились у Дніпрі, після 24 лютого 2022-го? Читайте в нашому тексті. 

Довідка: 

Крішнаїт чи вайшнава – це послідовник ґаудія-вайшнавізму – релігійної традиції всередині індуїзму, для якого головним є Крішна. 

Активна діяльність крішнаїтів у Дніпрі розпочалась ще у 1991 році, у 1992-93-х роках з’явився перший Храм свідомості Крішни, а за ним – гуманітарна ініціатива «Їжа життя» (гарячі вегетаріанські обіди для нужденних і малозабезпечених людей). Також у Дніпрі є ведична школа та садочок, оздоровчий центр йоги та аюрведи і два вегетаріанські кафе.

Окремі правила та принципи життя спільноти, але насправді їх більше (пост Лесі Логашової): 

• «Ми уникаємо того, що може завдавати біль будь-кому. Ми не їмо м’яса (бо це продукт вбивства), не вживаємо одурманюючих речовин, не граємо в азартні ігри»

• «Ми – за чесні стосунки та міцну сім’ю, тому ми не займаємося сексом поза шлюбом»

• «Ми хочемо, щоб світ став чистішим, добрішим, світлішим»

• «Наша культура включає музику, танець, вивчення писань, науку про здоров’я, закони долі, а також кулінарне мистецтво, театр, йогу та інші аспекти життя»

 

Чи воюють кришнаїти?

Нині в ЗСУ перебуває близько 200 крішнаїтів, відомо про 29 загиблих та одного крішнаїта у полоні – таку статистику наводить капітан 299 бригади штурмової авіації повітряних сил ЗСУ Михайло Ташков, він же – Мукунда Харі Дас. Також Михайло керує проєктом «Духовна матерія», що турбується про крішнаїтів у ЗСУ та про родини загиблих. 

«Трапляється, що крішнаїтів у війську люди з їхнього колишнього оточення вважають «неправильними бджолами», які дають «неправильний мед», бо, як правило, крішнаїти – пацифісти», – говорить Михайло Ташков. 

Втім, серед них є ті, хто долучився до війська добровільно, та ті, кого мобілізувати. 

«Мабуть, з Дніпра найбільша кількість послідовників суспільства свідомості Крішни на фронті, бо ця спільнота – одна з найбільших в Україні», – додає підполковник ЗСУ, Михайло Симочко, він же – Мадхья Пандава прабху.

 

Так чи можна крішнаїтам воювати та, зокрема, вбивати ворога?

За словами військового лікаря-кришнаїта Євгена Крівова, у священних текстах існує багато прикладів відданих, які були воїнами. Але є велика різниця між тим, щоб просто вбивати, і захищати свою країну, родину та закони справедливості. Це не забороняється у текстах, а навпаки – схвалюється. 

Михайло Ташков переконаний, що справжній послідовник свідомості Крішни має захищати свій дім від агресора і повинен стояти за свою родину:

«Бийся в ім’я обов’язку і не зважай на радість чи горе, втрату чи здобутки, перемогу чи поразку. Діючи так, ти уникнеш гріха – це лише один з прикладів з «Пісні Господа», вона уся така». 

Існує й інша думка. 

«Засновник нашої традиції Шрила Прабхупада хотів, щоб віддані крішни підтримували себе принципами брахманізма, один із яких – не спричиняти насилля жодній тварині та будь-якій живій істоті. Далі йдуть принципи чистоти та ще багато інших… І, звісно, відданий крішна, якщо воюватиме, не зможе дотримуватись усіх принципів. Втім, я спілкуюсь з нашими послідовниками, які зараз в армії, навіть на нулі», – говорить керівник товариства свідомості Крішни у Дніпрі Яшода Кумар Дас. 

Відомий український скульптор Володимир Журавель також дав коментар щодо цієї теми. 

«Наскільки мені відомо, є невелика кількість серед вайшнавів (крішнаїтів), які були цивільними і стали добровольцями, це десь близько 80 людей. Є ті, що були професійними військовими до того, як стали послідовниками Міжнародного руху Свідомості Крішни, тому доєднались до війська. Понад 30 людей загинули на фронті. Але ті, хто воюють, – це більше виняток. Ми – послідовники Чайтаньї Махапрабху. Згідно з цієї філософією, не вбиваємо людей, навіть не вбиваємо і не їмо тварин. В першу чергу – наша філософія вчить вбивати демонічний настрій в собі та в людях. Керівники Міжнародного руху Свідомості Крішни в Україні закликають всіх бути в русі, максимально мобілізованими, щоб працювати на зміцнення нашої держави!».

Підсумовуючи Михайло Симочко каже, що не чув дорікань з боку спільноти за те, що долучився до війська: 

«Отримував підтримку від всіх членів суспільства та отримую її дотепер. Мої друзі з вайшнавів перші привезли мені бронежилет, їжу (бо у спільноти специфічна дієта) допомагали і допомагають з обмундируванням, обладнанням і всім необхідним».

З чим стикаються кришнаїти у війську? 

Особливого ставлення до себе – як послідовників Крішни – вайшнави з боку побратимів, що нині у війську, не помітили. Боронять Україну, як і всі. 

Єдина особливість – крішнаїти не вживають їжу тваринного походження (м’ясо, яйця тощо) та продукти, які вважаються такими, що надмірно збуджують людину (це гриби, часник, цибуля). Торік український омбудсмен Дмитро Лубінець отримав звернення від крішнаїта із ЗСУ: той відмовився від їжі, що давали у війську. 

«Через неможливість дотримуватися під час несення служби дозволеного релігією харчування він вдавався до голодування. Посилаючись на знесилення, відмовився заступити на чергування», – зазначав Дмитро Лубінець. За його словами, тоді це стало підставою для порушення кримінального провадження за відмову виконувати наказ командира та ухилення від служби. 

І, дійсно, спеціального меню для крішнаїтів у війську немає, говорять наші герої, що перебувають у ЗСУ. Втім, вони стараються не йти на поступки своїм цінностям. Думають про свій раціон заздалегідь: наприклад, купують вегетаріанські сухпаї. Хоча, за словами Михайла Симочка, все одно доводилось їсти яйця у випічці або ж харчуватись тим, що придбав неподалік місць дислокації. Втім, м’яса не вживав.

Михайло Ташков, аби допомогти крішнаїтам у війську, заснував виробництво «FOOD FOR DHARMA». Команда ініціативи виготовляє освячені (крішнаїти воліють вживати їжу, попередньо освятивши її на вівтарі) вегетаріанські сухпаї та розсилають їх за запитом. 

«Вайшнави виходять на мене і дають дані для відправки їм посилок. Команда комплектує посилки пайками та іншими речами (засоби гігієни, окопні свічки, аюрведичні засоби, духовна атрибутика тощо), їдуть на пошту і безкоштовно відправляють адресату. В серпні ми підготували 183 кг пайків та 40 кг солодких кульок», – ділиться Михайло Ташков. 

Минулого місяця Михайло та його команда відправили близько 35 посилок по 10 кг, кожна з них складається з 5-6 кг сухпаїв та 5 солодощів і мюслів. Посилки із сухпаями для крішнаїтів відправляють раз на тиждень: 

«Я не знаю, наскільки цього вистачає. Хлопці зазвичай стараються самі собі готувати, а пайки беруть на завдання на нуль – туди, де немає такої можливості. А так – дістав пакет пайку з рюкзаку, відкрив його і поїв. Принаймні так вайшнави відчувають, що десь є люди, які про них пам’ятають та дбають».

Як змінився розмір спільноти крішнаїтів Дніпра після 24 лютого 2022-го?  

Після початку повномасштабного вторгнення частина громади покинула місто, перебравшись у більш безпечні міста або за кордон. 

«Більшість з нашої громади виїхала в Європу. Вони роблять свій внесок про поширення наших традицій вже в тих країнах», – говорить Яшода Кумар Дас.

Але до Дніпра приїхали крішнаїти-переселенці. За підрахунками керівництва храму свідомості Крішни у Дніпрі, нині у місті живе приблизно пів тисячі послідовників Крішни – стільки ж було і до 24 лютого 2022-го. Відсотків 30 – це переселенці з Харківщини, Луганщини, Донеччини.

Як змінився сенс вуличної молитви у Дніпрі? 

Довідка: 

Харінама – вулична молитва кришнаїтів, яка складається з танців і співу. 

«У вас відмазують від військкомату?», – питає підписник на сторінці «Тих самих крішнаїтів Дніпра». «У нас співають Святі Імена Бога», – відповідають йому під дописом з вуличною молитвою у середмісті.

До повномасштабного вторгнення спільнота кілька разів на тиждень виходила на Харінамі: в яскравому одязі невеликою групою розповідали всім охочим про свої вірування, обов’язково співали та танцювали.  

Після 24 лютого 2022-го на деякий час припинили це робити. 

Бо розуміли, що люди можуть важко сприймати їхню молитву, яка супроводжуються співами та танцями. Поступово на вулиці повернулись зі спокійними ритмами та мелодіями, поки самі перехожі не почали просити щось повеселіше, аби підняти дух. 

«Ми розуміємо, що батьки, родичі або друзі тих, хто загинув, також можуть проходити містом і бачити Харінаму. І для них це може бути боляче», – ділиться Яшода Кумар дас.

Так з часом Харінама стала такою, як і до 24 лютого 2024-го. Та щоразу крішнатаїти довго налаштовуються на кожен вихід та намагаються не проявляти надмірний «екстаз». До вже звичних формулювань від поодиноких містян «Вам потрібно йти на шахту працювати!» або «На заводи вас усіх відправити потрібно!», які чули до 24 лютого 2022-го, додалось «Вам усім автомати треба видати і на фронт…».

«Вайшнави, як і всі люди, що вірять в Бога, своїми молитвами також наближають перемогу. Віра в Крішну і молитви –  це те, що підтримує в мені бойовий дух. У суспільстві є лікарі , військові, пожежники, комунальні служби і ще багато професій, всі вони важливі, але мало хто так само цінує людей, які на думку більшості «просто» моляться», – говорить Михайло Ташков.

Цього літа у Мукачево представники ТЦК під час вуличної молитви затримали частину вірян. Їх відпустили після продовження піснеспівів вже в приміщенні ТЦК. Втім, у дніпровській спільноті говорять, що у нашому місті з таким не стикались. Та і загалом, отримати повістку на вулиці – не бояться, тому чоловіки охоче долучаються до Харінамі. 

Як кришнаїти допомагають? 

Довідка: 

«Їжа життя» – безкоштовна їжа, яку кришнаїти роздавали нужденним ще до початку повномасштабного вторгнення. Це суто вегетаріанська кухня. Гуманітарний проєкт крішнаїтів існує завдяки пожертвам. 

Якщо ще 23 лютого 2022-го крішнаїти роздавали приблизно по 20 обідів на день, то після 24 за 11 днів вийшли на обсяг у 2000 порцій на добу. Для розуміння: щоб приготувати і подати таку кількість їжі, потрібно обробити понад 1,5 тонни продуктів. Усе відбувалося просто на території Храму. Порціями годували поліцію та тероборону. 

Такий обсяг їжі готували до червня 2022-го. Потім, через фінансові труднощі, втричі зменшили кількість їжі, але все одно продовжили роботу. Тоді приготоване вже йшло для переселенців.  

«Сьогодні, на жаль, найвразливіша категорія населення – це старенькі пенсіонери-переселенці. Вони орендують кімнати, тому на інше грошей не залишається. У нас ці люди отримують повноцінний обід», – говорить керівник БФ «Їжа життя Дніпро» Юрій Варава. 

Роздали вже понад три мільйони порцій по всій Україні. 

Також приблизно раз на місяць кришнаїти Дніпра їздять на деокуповані території у південні та східні регіони, де роздають гарячі обіди або харчові набори. У січні цього року кришнаїти Дніпра почали їздити у Нікополь, де навіть відкрили філію проєкту «Їжа життя» і роздають близько 1000 порцій їжі на тиждень.