«Днепр – это офисы». Чому місто здобуло таку «славу»?

Чому саме наше місто здобуло «славу» осередку шахрайських «колцентрів»? Та інтерв’ю з автором треку «Что такое Днепр?». 

Саме з «офісами» асоціюється наше місто у корінних жителів та інших регіонах. Трек зі словами «Днепр – это офисы» став неформальним гімном для людей, які залучені до цього бізнесу. Втім, за останні пів року правоохоронці регіону викрили діяльність п’ять (!) незаконних колцентрів 

«Поверхи» роботи колцентрів, коментар правоохоронців та інтерв’ю з автором треку «Что такое Днепр?», самими «офісниками» – читайте в нашому матеріалі.

Довідка:
«Офіс» – шахрайські «колцентри», робітники яких шляхом дзвінків обкрадають людей. Співробітники «офісів» видають себе за працівників банку, телефонують людям, дізнаються дані карток: номери, CVV-коди, термін дії та одноразові паролі, привласнюють гроші потерпілих. Працівники цих «офісів» намагаються обдурити людей в Україні, в Росії, і навіть у країнах Європи. Від чого склалося двояке сприйняття їх у суспільстві: з одного боку обкрадають ворога, з іншого – своїх та просто іноземців.

За даними видання Інформатор, в ході виїзної Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради у липні 2023 року на території України існували до 2 тис. шахрайських колцентрів. Активісти у складі ТСК, тоді не назвали власних прізвищ з міркувань безпеки. Однак повідомили, що збираючи інформацію, вони спілкувалися з поліцією та працівниками шахрайських колцентрів одного з обласних центрів України. За їх інформацією, одному офісі працює від 30 до 500 людей. Як зауважили слідчі, переважна більшість “працівників” вчаться у коледжах – від 14 до 20 років. Однак колишні працівники “офісів” зазвичай бояться чи соромляться розповідати про свій досвід. Серед причин відмови найрозповсюдженіші такі: «Ви що, хочете щоб мене вбили за «злив»?»…, «Та мені зараз навіть за це перед собою соромно…», «А що зміниться від вашої статті?».

Перший поверх. Історія Антона

Антон (ім’я змінено – прим. автора) погодився розповісти про свою кар’єру «на офісі».  

«Я пішов на такий крок (заробляти в шахрайський колцентр – прим. авт.) свідомо. Тому що на 4-5 місяць повномасштабного вторгнення була складна фінансова ситуація. Мотивація? Проста – з чуток знав, що можна заробити одразу від двох тисяч доларів. Виклав своє резюме – чекати довго не довелося», – говорить Антон. 

Подзвонили, запросили – сказали, що працюють якраз проти країни-агресорки. Графік стандартний – з 9:00 до 18:00. На те, щоб освоїтися, дають близько тижня. 

«От що запам’яталося з цього всього – там дуже добре годують. От, правда: не встиг ти влаштуватися, маєш зразу записатися (ім’я та прізвище) щодня на свою порцію ланчу. І їжа виявилась дійсно смачною», – згадує хлопець. 

У «колцентрі» Антону довелось «працювати» з Міністерством науки та вищої освіти рф. У функцію нового співробітника входило пошук ідентифікаційного коду певних закладів освіти. 

«Ми вчилися пробивати по окремих базах даних унікальні ІПН-ки. Потім – перевіряли на «необробленість», тобто чи встигли їх «розвести» чи ні, педагогічний склад тощо. Далі – заводили через ботакаунти з російського ж номеру». 

Майбутніх жертв шахраї обирали за певними критеріями, каже колишній «офісник», «об’єкт» мав бути не молодше 40 років, а склад його педколективу – від 20 людей. Набрати треба було 10-12 людей. Географія – від маленьких містечок до великих міст. Також був перший «поверх» роботи. На думку Антона, старших людей надурити легше. Бо ж дехто взагалі не користується інтернетом та не знає, як реагувати на таки дзвінки.

Далі, розповідає Антон, ці контакти, з якими початківці заводили діалоги від імені їхніх керівників (наприклад, директора), в телеграмі попереджали, що мають зателефонувати «офіцери ФСБ», «представники Міністерства освіти щодо атестації чи акредитації» тощо. Тобто таке, що людині знайоме і не викличе підозр. Далі контакт передавали на вищий «поверх». Так на робочому сленгу називаються старші й досвідченіші співробітники. Саме вони здійснюють дзвінки та ведуть розмови. Оплата у перший тиждень встановлюється за будні дні – в середньому 200 грн/день. А у вихідні –  700 грн.

 Далі заробіток залежить від кількості «лохів», які може обдзвонити працівник.

 

На другому поверсі. Історія Ольги

До вищого рівня в цьому виді діяльності «дійшла» дніпрянка Ольга (ім’я змінено). Вона була студенткою останнього курсу університету, досить швидко освоїлася в «колцентрі». 

«Мотивація була спершу благородна – нові роботодавці пообіцяли, що я буду займатися розводом саме росіян. Тож вирішила от таким чином внести свій внесок у боротьбу з ворогом. Плюс – перспектива зарплати у тисячах доларів (за легендою), і не так багато зусиль. Скажімо, це легше ніж мій досвід роботи офіціанткою, де в кінця дня падаєш з ніг. Моя аудиторія була – це пенсіонери, переважно вже відставні військові»,  – розповідає дівчина. 

Через рік дівчина помітила за собою вигорання. Бажанню піти не завадила дуже хороша оплата, від до 2,5 тисяч доларів на місяць.
 Дівчина за тиждень могла отримати і 10 тисяч гривень, і більше.  За її словами, причин для стану було кілька: досить напружена емоційно робота, ненормований графік (як спершу не здавалося), і не надто інтелектуальне оточення. 

«Я просто зрозуміла, що робочий лексикон у мене не вимикається і поза стінами офісу. Тобто я вже реально «болтаю по фєнє», і навіть цього не помічаю за собою. Далі – мені обіцяли підвищення. Та з’ясувалося, що для цього треба нерідко бути на роботі до 23:00.  Бувало таке, що обзвонити треба було 15, а то і 20 номерів за зміну.  Виходити і по суботах, і у святкові дні. І в якийсь момент я вирішила: досить. Попросилась з офісу». 

Дівчина каже – спершу дуже боялась, що з колишнього місця роботи її будуть переслідувати (чула про такі випадки). Місяць після звільнення забороняла близьким відкривати двері невідомим та відповідати на дзвінки з незнайомих номерів. 

Антон теж додає, що через деякий час від колег дізнався: поступово в «офісах» ставлять перед вибором – або робота і хороший прибуток, або особисте життя. Отже, пріоритети треба вчитися розставляти одразу. 

«Думаю, що мені просто пощастило. Бо звідти пішов через два тижні. Якось відпустили без погроз, скандалів. Це мабуть тому, що я був новеньким, мало що знав. Хоча не раз чув історії, коли людей і переслідували, і щось вимагали. Та це не те місце, де можна рости і розвиватися як професіонал…».

Навіщо йдуть працювати в «офіси»? 

Інша наша героїня Інна (ім’я змінено) займається підбором персоналу для «офісів». В її обов’язки входить моніторити та викладати оголошення на різні пабліки з пошуку роботи у соцмережах, на рекрутингових платформах. Дівчина вважає, що знайшла в цьому своє призначення.  

«Я вже тут працюю кілька років, зараз мені 25. Мотивація? Мені подобається працювати з людьми. Платять добре, більше ніж зараз середня зарплата HR-а (за даними ресурсу Work.ua, у середньому HR-менеджер в Україні заробляє 25000 грн – прим. автора), в середньому до 3 тис. доларів за нинішнім курсом. Мене заспокоює в цій ситуації те, що я нікому не телефоную, ніякі бази даних не пробиваю».

Інша наша спікерка, яка попросила себе не називати, працювала в «офісах» до першого та другого декретів. Нині теж там. Говорить про благородну мету роботи. 

«Знаю систему зсередини, у всіх зрізах – розповідати вам всю «виворітну» неправильно. Та й не хочу, щоб мною зацікавилися правоохоронні органи. Ваша справа, звісно, писати про це чи ні. Але повірте, зараз там (у шахрайських «колцентрах» – прим. авт.) така ж війна з росіянами, як на фронті, і це тільки на користь Україніх.За даними Дніпровської обласної прокуратури, слідством було доведено, що шахраї телефоном ошукують не тільки українців, росіян, але й громадян ЄС – Латвії та Чехії.

Як «офісники» шкодять нашому місту? 

За словами економістів, по-перше – такий вид шахрайство впливає на репутаційну або іміджеву характеристику міста та країни. Вони починають асоціюватись з неконтрольованою злочинністю (навіть якщо йдеться про роботу з населенням Росії). 

Популярні серед самих же «офісників» аргументи «Ми допомагаємо ЗСУ і так само боремося з ворогом» жодним чином не виправдовують злочинність дій, говорить адвокат Станіслав Ліфлянчик. 

«Не має значення, кого вони ошукують: росіян, білорусів, українців чи чехів. Це злочин, заборонений законодавством України. Закон повинен бути суворим для всіх, а не тільки для тих, хто виправдовує себе «робінгудством». Це все одно кримінальний злочин. Дуже гарно організований, інтелектуальний, добре профінансований, однак злочин»,  – говорить Станіслав Ліфлянчик. 

По-друге, «легкі гроші» відбивають мотивацію у молоді працювати у інших сферах. 

«Як викладач можу сказати: дуже велика кількість студентів, особливо перших курсів, працюють в таких структурах, хоч і не зізнаються у цьому відкрито. Робота за фахом у 15-20 тисяч гривень їм не підходить. Ми втрачаємо це покоління людей, яких потім важко буде повернути до законного заробітку, де треба напружуватись, зростати, вчитись, а не просто телефонувати і розповідати, що у вас там заблокована карта», – говорить економічний експерт та викладач Кирило Огданський. 

Він додає, що будь-який бізнес базується на певному фундаменті, який складається з різних ресурсів: фінансових, людських тощо. Очевидно, що у Дніпрі з цим проблем в «офісників» немає. 

«Ті, хто організував першу таку оборудку, були саме з Дніпра. Розвитку цієї діяльності посприяла також корумпованість дніпровських правоохоронних органів. Тобто захист оборудок тими, хто навпаки мав боротися з незаконним видом діяльності. Тому я вважаю, що першочергова причина появи усіх процесів на території нашого міста Дніпра, пов’язана саме з цим фактором», – говорить Огданський.

А що говорять правоохоронці та статистика?

За даними сервісу Опендатабот, за перші 5 місяців 2024 року правоохоронці відкрили рекордну кількість кримінальних справ за ст. 190 «Шахрайство» КУ – 38 204. При цьому 18 % всіх зареєстрованих справ дійшли до суду. Як йдеться у повідомленні, це на 10 % більше, ніж за аналогічний період минулого року та у 1,6 раза більше, ніж за весь 2021 рік.

За уточненнями Нацбанку України, найпопулярнішими методами шахрайства з платіжними картками в нашій країні традиційно залишається соціальна інженерія (це вид атак, який використовує знання про людську психологію та поведінку, щоб отримати доступ до конфіденційної інформації або ресурсів) та фішинг (форма атаки з використанням соціальної інженерії, в ході якої зловмисник, маскуючись під надійний суб’єкт, виманює конфіденційну інформацію жертв).

У практиці дніпровського адвоката Станіслава Ліфлянчика є близько десятка справ, пов’язаних з таким видом шахрайства.  

«Виходить дуже цікава ситуація: людину ошукали, з її банківського рахунку списали незаконно кошти. За всіма ознаками, така особа є потерпілою. Але  банк звинувачує її в тому, що відбулося. Якщо шахраї списали кредитні кошти, у банку кажуть: ти сам винен, мовляв, віддав цей код та сплачуй кредит», – каже Ліфлянчик.

За його словами, коли адвокат ошуканого звертається до правоохоронних органів, то кіберполіція максимум знаходить причетних осіб, що працюють безпосередньо в банку. 

«От стосовно них починається якісь зрушення в кримінальному провадженні. Втім, жодного разу справа не доходила потім до вироку. Тому це питання, чому це явище існує, чому у нас ошукані ще й стають винними, чому немає чітко налагодженого механізму покарання цих шахраїв? Ці питання повинні ставитись правоохоронній системі», – говорить юрист. 

У поліції Дніпропетровської області кажуть, що кримінальні справи заводять тоді, коли є заява потерпілого про вчинений злочин. З початку 2024 року на території області викрили діяльність п’яти незаконних «колцентрів».

Неофіційний «гімн» 

Явище «колцентрів» навіть відобразилось у масовій культурі. На всю Україну «Днепр – это офисы» прозвучало у 2021 році завдяки місцевому айтівцю Олександру Байдужу, виконавцю репу Big Skeelz. Його трек «Что такое Днепр?» став вірусним, на ютубі набрав 7 мільйонів переглядів. 

Автор говорить, що тоді транслював своє сатиричне ставлення до такого виду заробітків, який обирає молодь. Це його власна рефлексія на те, що відбувається у країні й місті. Жодного знайомого чи друга у «офісних колах» Байдужа не мав, сам працює у ІТ-сфері, платить податки. Тож, каже, що свою творчість адресував  тим, хто працює якраз «в тіні».  

«Деякі закидають мені, мовляв, навішав на місто Дніпро асоціацію виключно з «колцентрами». Але я, як і ви, живу у цьому місті. Ходжу іноді пити каву у заклади. Відкрийте очі і зверніть увагу на тих, хто туди приїздить на «Крузаках» (мається на увазі модель авто «Toyota Land Cruiser Prado» – прим. авт.) і ходить у «Stone Island» (популярний серед молоді бренд одягу – прим. автора)», – говорить співак.

Фахівці нагадують кілька простих правил, щоб не стати жертвою телефонного шахрайства.

Нікому за жодних обставин не можна повідомляти: реквізити картки, логін та пароль доступу до онлайн-банкінгу, одноразові паролі та коди, які надходять в SMS-повідомленнях чи сповіщеннях від банку або мобільних операторів.

Пам’ятайте: працівники банку ніколи не телефонують, щоб дізнатись вищезазначену інформацію. Передзвоніть на офіційний номер телефону банку, який зазначено на зворотній стороні картки, та перевірте інформацію, чи справді ваша картка була заблокована.

Якщо ви випадково повідомили шахраю реквізити картки та паролі, негайно заблокуйте картку і доступ до онлайн-банкінгу та слід звернутися до Кіберполіції.