Чи підвищив ціни бізнес Дніпра через відключення світла?

Ми зможемо пройти зиму без обмежень світла чи з мінімальними відключеннями. Тільки якщо на вулиці температурі сягатиме від нуля градуса і вище, а також при температурі мінус 10−15 градусів протягом трьох діб. Про це заявив в.о. голови правління НЕК Укренерго Олексій Брехт під час виїзного засідання комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради, пише NV. 

Та дніпровський бізнес ще оговтується від відключень світла, які були влітку. З якими проблемами вони стикнулись та як готуються до осінньо-зимового сезону? Ми поспілкувались з маленькими та великими підприємцями. Читайте їхні відповіді у цьому тексті.

Проблема № 1. Відтік клієнтів 

Тетяни Зєвіна багато років володіє власною студією манікюру та лазерної епіляції, приміщення дівчина орендує в одному з колишніх готелів. Цілий поверх займають ряд таких підприємців як і вона – це послуги сфери краси, масажисти, психологи.

«Слава богу, хоч в нашій групі (мається на увазі графіків відключень – прим. автора) світло вимикають вже чітко за графіком. Я так хоч можу підлаштовувати клієнтів під час з електрикою. В перервах між клієнтами або вирішую якісь свої справи містом, або повертаюсь додому. Бо генератор орендодавці обіцяють поставлять тільки через пару тижнів», – каже вона. 

Підприємиця зізнається, що виручає акумуляторна зарядка її автівки – щоб запустити машинки для манікюру та врешті – лампи. Без цього працювати неможливо. Та й цього енергозапасу не вистачає надовго. Тож доводиться або скасовувати клієнтів, або ж переносити записи. Половина клієнтів вже відпала.

«Це не дуже зручно – як для мене, так і клієнтів. Тому що через відсутність електроенергії часто просто не працювала. Довелося відмовляти клієнтам. Плюс через зростання тарифів на електроенергію підняла прайс на послуги. Це теж вплинуло на відтік клієнтів», – каже дніпрянка.

Проблема № 2. Купівля дорогого генератора 

З 1 червня щонайменше на 20 % українському бізнесу підвищили тарифи на електроенергію для бізнесу. Таке рішення затвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищивши максимальні граничні ціни. 

Плюс до цього – з погодинними відключеннями 7/2 (сім годин світла нема, дві – є) різні дніпровські компанії фактично опинилися у заручниках. Так на дніпровському заводі «1991», що виготовляє снеки та їжу швидкого приготування, мали один генератор потужністю у 100 кВт7. Ним обходилися під час блеакаутів 2022-23 рр. Та на сьогодні такого навантаження прилад може не винести, розповідає його власник Дмитро Білинський.

«Наразі актуальні генератори, що заправляються газом. Щоб їх купити, треба стартувати від ціни в 1 млн грн, але є купа питань.Чи варто в них вкладатися? Що буде з ціною на газ? Що буде з електроенергією взимку? Жодна з енергетичних  чи газорозподільчих компаній конкретної відповіді не дає».

Хоча роботи, каже власник заводу снеків, навпаки побільшало. Білинський пов’язує це з тим, що українці прагнуть запастися сухою їжею та продуктами швидкого приготування. 

Проблема № 3. Незаконні схеми 

Наприкінці травня у Кабміні заявили, що графіки відключень не застосовуватимуть до підприємств, які майже всю електроенергію купують за кордоном. Один з представник дніпровського середнього бізнесу анонімно розповів нам, що і в такій ситуації українці вже винаходять схеми, як розв’язати проблему.

«Коли стало ясно, що одним генератором не обійтися, а далі так бути не може, у ДТЕК запропонували бізнесу купувати імпортну електроенергію. По 100 кВт/год  – все наче й ок. Проте припустимо: нашому цеху треба не 200 кВт, а 120. Купити саме 120 не можна, треба платити за зайві 80, які виробництву можуть і не знадобитися. Ціна, яку нині сплачуємо, коливається від 7 до 9 грн разом з транспортуванням. Закордонна обійдеться на 1,5-2 грн дорожче за українську. Ось і виходить, що за таким розрахунком можна просто так переплатити 880 грн на день». 

 Бізнесмен каже, що розглядали й ще один варіант – встановити багатозонні лічильники, на які зараз вже великі черги. Щоб поставити такий поза ними, можна просто дати хабаря «окремій» людині у 3-4 тисячі доларів. 

«Ясно, що такі домовленості не проводяться напряму з керівництвом чи менеджером енергопостачальника. Є «окремо навчені» люди, які все зроблять. Крім того, не відключати підприємство (як виявилось) можна, якщо у вас є статус виробництва військової критичної інфраструктури. Його теж можна зробити фіктивно, питання лише в тому, чи є у вас достатньо грошей на це», – підкреслює наш співрозмовник. 

Проблема № 4. Ріст цін

Ситуація з курсом валют, підвищенням цін на паливо, обслуговуванням генераторів,  так чи інакше поступово вплине на ціни на товари та послуги – без цього ніяк, говорять підприємці.

Приміром, у гіганта українського продовольчого ритейлу «АТБ» в червні у порівнянні з квітнем операційні витрати, пов’язані з дизельними електростанціями (ДЕС), зросли у 9 разів.  Робота торгових об’єктів на генераторах тепер дорожча у 2-3 рази (залежить від потужності ДЕС). 

«У середньому мережа щоденно витрачає 3,3 млн грн на заправку ДЕС. За попередніми підрахунками, за таких жорстких умов роботи магазинів без електрики, компанія щомісяця витрачатиме близько 100 млн грн тільки на паливо для генераторів. Тому зараз ми активно вивчаємо можливість встановлення систем накопичення та імпорту електроенергії», – повідомили нам у корпорації.

Власник заводу снеків «1991» зауважує, що враховуючи збільшення курсу валюти й собівартості виробництва, ціни на продукцію також планують в підвищити. 

«Ціни ми думали збільшувати, але маємо контракти з торговельними мережами, в яких рівень цін прописаний до певних строків. Тож ми зазнаємо збитки через обслуговування генератора, зростання цін на оренду приміщення –його за останні два роки стабільно збільшують на 15 % щороку», – зазначає директор і власник підприємства Дмитро Білинський.

Проблема № 5. Маленькому бізнесу важче

Немає людей і світла – це основні фактори, через які дніпровському бізнесу доводиться стискати свої можливості та потужності. Найбільше від цього страждають малі бізнеси. Середні та великі – намагаються пристосуватися.

У  дніпровському ТОВ «Прем’єр-буд», що зараз будує житловий комплекс ЖК «Барви», кожен етап робіт залежить один від одного, тому затримки через відключення світла викликали ланцюгову реакцію. 

«Особливо важко було, коли використовували важку техніку, наприклад, крани, що від генераторів не можуть працювати. Це збільшувало тривалість та вартість робіт, наші працівники змушені були часто коригувати робочі плани. Та встигнути попрацювати, коли є світло», – говорять у керівництві будівельної компанії. 

Втім перебої з електроенергією, зростання тарифів і брак спеціалістів не вплинули на вартість квартир у ЖК «Barvy». У компанії вирішили компенсувати додаткові витрати через збільшення темпів будівництва (строки здачі першої черги квартир перенесли на 4 місяці) і частково зменшили власний прибуток.

Вже зараз очевидно: українцям варто готуватися до життя зі стабільними вимкненнями світла. Особливо важкою, як публічно заявляють всі посадовці, обіцяє бути наступна зима. Втім, кожен представник компанії у розмові з нами заявив: закривати свою справу не планує.