«Нічого для нас без нас»: впровадження Резолюції ООН на Дніпровщині

Резолюцію Ради Безпеки ООН №1325 «Жінки, мир, безпека» в Україні ухвали ще у 2000 році. Нині вона стала світовим орієнтиром у побудові справедливих і безпечних суспільств. Її головний принцип простий: що безпечно для жінок, те безпечно для всіх. Для України, яка живе у стані повномасштабної війни, це не абстракція, а питання виживання і розвитку. Адже від того, чи будуть у процесах відновлення враховані голоси й потреби різних груп – жінок, військових, переселенців, людей з інвалідністю, літніх людей, дітей – залежить, якою буде країна після війни. 

На Дніпровщині нині створюють новий обласний план дій щодо впровадження Резолюції РБ ООН 1325 за підтримки Українського Жіночого Фонду, урядів Великої Британії, Нідерландів і Канади, а також Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. 

У жовтні 2025-го новий план з виконання Резолюції має бути затверджений органами місцевого самоврядування на наступні 5 років. Про різні напрямки роботи говорили цього тижня на пресконференції Ольга Шулік та Галина Целовальниченко, представниці секретаріату Коаліції «Дніпропетровщина 1325», яка об’єднує 20 громадських організацій. Більше – в цьому тексті. 

 

Від декларацій до дій

Україна ще у 2016 році ухвалила перший Національний план дій з реалізації Резолюції 1325. Тоді документ виглядав радше як формальність. Але вже у 2018 році його суттєво доопрацювали: з’явилися конкретні норми, запобігання насильству за ознакою статі, захист прав і врахування потреб постраждалих в умовах конфліктів. Під час виконання Національного плану на період до 2020 року відбулися вагомі системні зміни, зокрема, скасовано заборону для жінок сержантського складу займати бойові посади у Збройних Силах. 

«На папері записати легко, а от утілити у військових підрозділах – це роки роботи. Знадобилося сім років, щоб у війську з’явилися стандарти жіночої форми, взуття й анатомічних бронежилетів. Це приклад того, як ідеї з національного рівня поступово втілюються в практику», – пояснюють експертки.

 

Три напрями реалізації

На Дніпровщині до впровадження Резолюції долучилися громади, експертні організації та активістки. Вони зосереджуються на трьох ключових напрямах:

1. Рівний доступ до ухвалення рішень у сфері безпеки.
2. Захист цивільних, постраждалих від війни, з особливим акцентом на запобіганні та реагуванні на сексуальне насильство.
3. Інклюзивна відбудова, яка враховує інтереси різних груп – переселенців, демобілізованих, людей з інвалідністю.

«Ми говоримо про те, щоб бачити людей, а не цифри. Коли громади відновлюватимуться, важливо не вигадувати рішення за них, а включати людей у робочі групи. Тільки так відбудова буде справедливою», – підкреслюють активістки.

Зараз діє другий Національний план дій (2020-2025). У 2026 році стартує новий, і вже зараз ведеться робота над його змістом.

Безпека у громадах

На пресконференції представили результати аудиту безпеки громад Дніпровщини. Повну перевірку пройшли чотири громади – Синельниківська, Криворізька, Магдалинівська та Новопокровська. 

Робочі групи обстежували вулиці, визначали потенційно небезпечні ділянки – погане освітлення, безпритульні тварини, відсутність світлофорів чи занадто великі відстані між зупинками. На усунення виявлених проблем громади виділили кошти з місцевих бюджетів.

Гендерні радниці: зміни зсередини

Окремий напрямок – робота гендерних радниць і радників у війську. Хоча ці посади поки що позаштатні, вони стають каналом комунікації між військовими та командуванням.

«Гендерні радниці говорять не лише про потреби жінок. Наприклад, зараз піднімається питання військових 45+, які становлять значну частину армії, але мають обмеження щодо навчання й кар’єрного зростання. Це теж потребує змін, і завдяки їхній роботі інформація доходить аж до Генерального штабу», – кажуть у коаліції.

Завдяки системі радниць і міжрегіональній співпраці найкращі практики поширюються між підрозділами. Проте все ще бракує часу, ресурсів і подекуди – бажання командування – враховувати гендерні аспекти.

Стереотип, що «захищати державу – справа чоловіків», досі живе у суспільстві. Але факти свідчать: у Збройних силах служить понад 70 тисяч жінок, і їхня кількість зростає. Вони займають бойові посади, служать у ДСНС, поліції, структурах цивільного захисту. «Жінки виконують ті ж завдання, що й чоловіки. Важливо, щоб суспільство це бачило і визнавало», – зазначають експертки.

Сила коаліцій

У втіленні Резолюції 1325 ключову роль відіграють коаліції – об’єднання організацій, які працюють на місцевому, регіональному та національному рівнях. 

Одні займаються інформаційною роботою й показують проблеми, інші лобіюють зміни у парламенті, ще інші працюють безпосередньо у громадах.Такі коаліції діють у всіх регіонах України. На території Дніпровщини, зокрема, активно працює й коаліція Луганщини, яка через війну перемістилася сюди. Усі ці ініціативи співпрацюють і підсилюють одна одну, утворюючи єдину мережу.