Гроші – її мʼяч: як бухгалтерка з Дніпра побудувала бізнес, що грає в довгу

На правах реклами.

Наталія Ворошилова пройшла шлях через буремнi 90-ті, робочу конкуренцію, втрату посади. Та жоден виклик її не зупинив. Нині компанія «Паритет Капітал», яку заснувала Наталія, на аутсорсі обслуговує понад 70 клієнтів різного рівня. Себе ж жінка називає проактивною бухгалтеркою, яка переконана: у її галузі вирішити можна будь-яку ситуацію.

Ось історія Наталії – від перших обліків без компʼютерів до власної фірми з філософією футбольної команди. 

90-ті та початок карʼєри 

Дитинство та юність Наталії пройшли на Амурі, батьки працювали на Південмаші. Коли Наталії прийшов час обирати професію, розпався СРСР. Мама з татком були розгублені від падіння системи, до якої звикли. Тому навіть не знали, що порадити доньці. Наталія пішла до технікуму, вийшла заміж та народила сина. Коли хлопчик підріс, свекруха запропонувала невістці опанувати нову справу. 

«А давай ти будеш бухгалтером? Знайома є, повчить тебе…».

На початку 90-х в Україні з’являлись невеликі компанії, в яких часто працювали бухгалтерки-самоучки. За допомогою свекрухи Наталія стала помічницею головної бухгалтерки на маленькому підприємстві: «Цифри взагалі не лякали. Мені все так сподобалось: все так логічно. Дебіт, кредит – все сходилось. Відчувала: це точно моє!».

Тоді ще не було компʼютерів, тож для звітності використовували величезні паперові документи. Оборотки та шахматки могли займати весь стіл. Іноді молода бухгалтерка сиділа над ними ночами та вручну вишукувала, чому на рахунку залишається одна копійка…

На першій роботі Наталія встигла пропрацювати менше року. Колежанка, яка її навчала, помітила, що молода фахівчиня працює швидко й ініціативно, тож невдовзі може скласти конкуренцію. Врешті саме вона підштовхнула Наталю до пошуку нової роботи – разом переглядали газету з вакансіями, й дівчина пішла на свою першу у житті співбесіду.

 

Наталію прийняли до великої компанії з офісами по всій Україні. Зарплата виявилася значно вищою, а паралельно молода фахівчиня вступила до інституту, бо не хотіла залишатися самоучкою. 

 «Я була дитиною свого часу, тому як без фахової освіти? Бути самоучкою? Ні. Вступила на економіку у хіміко-технологічний інститут. Цей період був насичений моїм зростанням. Старший син згадує: «Мам, я пам’ятаю, що ти була поряд, але або контрольні писала, або працювала».

За кілька місяців у компанії звільнилось місце головної бухгалтерки. Наталя ще не почувалася готовою, але керівник переконав: вона знає всі нюанси й цілком може впоратись. Так молода спеціалістка неочікувано для себе стала головною бухгалтеркою підрозділу.

Особиста поразка та робочі будні

«Я відчувала себе на цій посаді наче на вершині світу! А потім філію у Дніпрі закрили. Раптово. Стала шукати щось нове, а всюди менша зарплата… У мене – ще невеликий досвід роботи, а на лобі не написано, що я така розумна та вправна».

Тоді втрата роботи відчувалась особистою поразкою. Наталії здавалось, що у житті стався крах. Два місяці дівчина мала депресивний настрій. «Мене наче вишибло з життя. А потім якось зібралась. Зрозуміла, що не треба замахуватись на найбільші позиції. Пішла працювати простою бухгалтеркою. Гроші є гроші».

Наталії дали працювати з однією дільницею. Потім – додали другу. «У нас дві людини не можуть закрити стільки, скільки вона одна робить», –  говорили про Наталію колеги. 

За свою роботу бухгалтерка змогла вибити у керівництва півтори ставки. Але у компанії затрималась лише на пару років. Зʼявився колишній директор та запропонував посаду у своїй фірмі. «Я завжди йшла туди, де відчувала для себе зростання та розвиток».

Та з колишнім директором Наталія пропрацювала недовго й знову шукала нову роботу. Так потрапила на посаду фінансової директорки у нічному клубі з топлес-баром і казино.

«Заходиш на роботу – а тут маскі-шоу, всі лежать обличчям до підлоги. Але я ніколи не боялась правоохоронців. Розуміла, що вони теж просто грають у свою гру – і я включалась у неї».

Правоохоронці часто «шукали зачіпки»: були і допити, замасковані під розмови, і психологічний тиск (одного разу навіть порнографічний фільм вмикали під час такої «бесіди», а іншого – впустили на ногу дівчині кримінальний кодекс, начебто випадково). 

Думки про «своє»

У Наталії завжди було бажання рости. Тому коли через кілька років та кілька посад знову опинилась без роботи, почала думати – як вчинити далі. Можна було поїхати у Київ і розвиватись там, та тут – вдома у Дніпрі – жінка готувалась до другого шлюбу. Тож покидати місто не збиралась.

«Зʼявилась пауза у роботі. Треба було приймати рішення: їхати в Київ, де запропонували роботу у якості внутрішнього аудитора, або лишатись у Дніпрі. Це вже був десь 2004 рік, я розуміла, що у мене багато досвіду та відчувала себе впевнено» 

У найм йти було не цікаво. Хотілось щось власне. Тоді підтримав чоловік: «Ну що я тебе не прогодую, якщо що?». І Наталія наважилась – зареєструвала власний ФОП та почала самотужки займатись своєю справою. 

«Великою мотивацією створити своє, було бажання залишатись дружиною та мамою. Я знала, як організувати бухгалтерську роботу, але мені банально не вистачило рук. Спочатку була сама, потім взяла дівчинку-помічницю. Потім ще одну. І так пішло-пішло…».

У другому шлюбі в Наталії народились дівчата-близнята. Підростав син-підліток.

«Хтось мене з рідних підміняв, допомагав вдома. А коли дівчаткам виповнилось три роки, віддали їх у садочок. Тоді одразу зареєструвала фірму».

Так зʼявилась компанія «Паритет Капітал», яка забезпечує бухгалтерський супровід на аутсорсі. Тоді – понад 10 років тому – переконати інші бізнеси в тому, що облік може вестись віддалено, було важко.

«В одному зі своїх дописів порівняла такий вид робочих взаємин з гостьовим шлюбом. Мені прилетів коментар: «Це типу сожитєльство?». Ні, це коли люди домовляються, що вони хоч і не проживають разом, але мають зобов’язання, загальні цілі та ходять одне до одного в гості». 

У клієнтів був психологічний бар’єр: бухгалтер має сидіти завжди у кабінеті. Навіть якщо і не весь робочий час приділяє одній компанії. Щоб привабити більше клієнтів, у «Паритет Капітал» трохи демпінгували.

«Але справа потроху пішла. Бо у бухгалтерській роботі на аутсорсі є багато плюсів. Клієнтові не потрібно витрачатись на облаштування робочого місця бухгалтера, можна регулювати оплату наших послуг – вони залежить від обсягу роботи, підлаштовувати задачі наших спеціалістів під реальні потреби…».

«Паритет Капітал» сьогодні

Великий скачок у розвитку «Паритет Капіталу» стався під час початку пандемії коронавірусу. Багато компаній, з якими співпрацювали, закрились. Але зʼявились нові клієнти. І коли бізнеси тільки вивчали дистанційний формат праці зі співробітниками,  у «Паритет Капітал» ця робота вже була налагоджена. 

На сьогодні компанія обслуговує близько 70 клієнтів.

«Є маленькі, є більші. Є ФОПики. Хтось хоче, щоб виставляли рахунки. Є ті, кому потрібен управлінський облік. Є клієнти з виробництвами, хтось шиє сумки, хтось надає медичні послуги, хтось ремонтує авто, хтось обладнання…».

Після початку повномасштабного вторгнення працівниці «Паритет Капіталу» виконують свою роботу з усіх куточків світу. Фізичний офіс у Дніпрі закрили. 

«Ми навіть жартуємо, що в нас вже міжнародна фірма з маленькими філіями в іноземних містах», – сміється Наталія Ворошилова.

Філософія «Паритет Капітал»

Себе Наталія Ворошилова називає проактивною бухгалтеркою, а роботу бухгалтера порівнює з захисником у футбольній команді.

«Бухгалтер «працює» переважно на своїй половині поля і частіше за все поблизу свого штрафного майданчика. Його головна мета – не давати супротивникові можливості забити гол, обробити м’яч, створити гольовий момент».

У філософії «Паритет Капітал» м’яч – це фінанси. Задача бухгалтера – вправно вести, оберігати, передбачати й обходити ризики, бути надійним членом команди для основних гравців – власників бізнесів.

«Нині мені б хотілось масштабувати роботу «Паритет Капіталу». Збільшувати обсяги клієнтів та замовлень. У нашій справі рости можна тільки так».