Новини

Школа без бар’єрів: як «Помагаєм» зробив інклюзивну освіту доступнішою під час війни

Повномасштабна війна перевернула звичне шкільне життя: повітряні тривоги, відсутність безпечних укриттів, нестача техніки – все це заважає дітям отримувати стабільну освіту. А для учнів з інвалідністю школа – це ще й простір соціалізації, якого особливо бракує в кризових умовах.

У відповідь на ці виклики БФ «Помагаєм» за підтримки Посольства Фінляндії в Україні реалізував річний проєкт «Інклюзивна та безперервна освіта для дітей і підлітків Дніпровської області». Його фіналом стала пресконференція з підсумками втілення.

Як був побудований проєкт?

«Наш БФ «Помагаєм» уперше працював з освітнім напрямом, – розповіла директорка фонду Марина Передерій. – Ми підтримуємо спільноту батьків дітей з інвалідністю, яка налічує понад 500 людей з області. Вони мали чималий запит на гідну організацію інклюзивного навчання… Рік тому ми вирішили, що час настав».

Проєкт мав три основні напрями: подолання освітніх втрат, психосоціальна підтримка та розвиток інклюзивної освіти. До нього долучилися 7 навчальних закладів Дніпра та області. Навчання проводили у форматі catch-up класів та індивідуальних занять. Усього – 710 групових і 527 індивідуальних уроків для 98 дітей (серед них 23 — з ООП). Вивчали математику, українську мову, історію України та «Я досліджую світ».

«Ми вирішили, що це мають бути діти з сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах… Ми дізнавалися про різноманітні перешкоди на шляху освіти – наприклад, були діти, які не мали взуття, щоб прийти на заняття», – поділилася пані Марина.

Команди супроводу дітей із 4 шкіл пройшли 3-місячне навчання з прикладного аналізу поведінки (ПАП), а також отримували 5 місяців супервізійної підтримки. Освітяни, психологи, логопеди, асистенти вчителів та батьки вчилися працювати як єдина команда.

Школа без бар’єрів: як «Помагаєм» зробив інклюзивну освіту доступнішою під час війни
Джерело: БФ «Помагаєм»

«У нас є педагоги, психологи, логопеди, асистенти вчителя і батьки… Всіх цих людей треба заохотити працювати в єдиній системі… А найголовніше – коли ми завдяки певним прийомам можемо залучати однолітків до освітнього процесу», — зазначила  співзасновниця Центру розвитку «Діти-квіти» і тренерка з ПАП Євгенія Кучеренко.

Ще одним важливим блоком була психосоціальна підтримка. Для понад 200 дітей провели 56 групових занять – від сміхо- та арттерапії до кулінарних майстерок. А ще – 95 індивідуальних консультацій для тих, хто наважився на відверту розмову з психологом.

«Для нас стало викликом, як заохотити підлітків, до індивідуальної роботи з психологом. Очевидно, що багато хто цього потребує, але не всім легко на це наважитися. Тому ми почали з того, що запропонували спільні ігрові заходи. А коли у дітей сформувалася довіра до фахівця, ми провели анкетування. І деякі з них самі висловили запит на індивідуальне спілкування», – пригадує менеджерка проєкту Наталія Дробишевська.

Школа без бар’єрів: як «Помагаєм» зробив інклюзивну освіту доступнішою під час війни
Джерело: БФ «Помагаєм»

Як проєкт вплинув на дітей та підлітків?

Двоє старшокласників показали стабільні результати на НМТ – 130 і 150 балів. Олена Харкута, методистка освітнього центру IQ200, який був долучений до проєкту, розповідає про хлопців: «Метою було, щоб діти перейшли поріг у сто балів. Але Дем’ян та Максим дійсно оволоділи системними знаннями з предметів, хоча восени вони показували ще зовсім інші результати»

Школяр із розладом аутичного спектра, який на початку уникав занять, почав працювати самостійно. Юлія Черська, вчителька-дефектологиня Центру розвитку «Діалог» розповідає про цей випадок: «Учень 4 класу на початку проєкту зовсім не хотів співпрацювати у групі, тікав, проявляв негативізм і до дітей, і до дорослих. І все-таки ми змогли знайти до нього підхід, підібрати необхідні адаптивні матеріали. За 2 місяці він уже сам – без асистента – приходив на заняття, працював на уроках та цікавився темами», – говорить Юлія Черська, вчителька-дефектологиня Центру розвитку «Діалог».

 

Школа без бар’єрів: як «Помагаєм» зробив інклюзивну освіту доступнішою під час війни
Джерело: БФ «Помагаєм»

А дитина з порушенням мовлення перейшла від повної відмови від комунікації до побудови простих фраз. «Ми використали альтернативну систему комунікації за допомогою карток – і це спрацювало. Рік тому дитина взагалі не зверталася з проханнями до оточення, зараз вона перейшла на стадію побудови невеличких фраз! Це значне досягнення за такий короткий період», – говорить Євгенія Кучеренко.

На завершення у БФ «Помагаєм» провели практичний семінар для батьків і вчителів та круглий стіл із представниками громадського сектору і Дніпровської ОВА.

Завантажити ще...