«Ми витягаємо одна одну тракторами і комбайнами»

GREEN DREAM – проєкт підтримки сільських жінок, який втілювала дніпровська екоферма «Зелений Гай». На один день команда запрошувала до себе мешканок трьох областей – Дніпровської, Запорізької та Харківської. Ті на прикладі нашої екоферми вивчали, як можуть розвивати свої домашні господарства та що нового можуть втілити. 

До Міжнародного дня сільських жінок, що відзначається сьогодні, команда проєкту та його учасниці поспілкувались з «Містом і річкою». Розповіли, з якими викликами стикається жінка у селі, як візит до «Зеленою Гаю» надихнув на створення власних продуктів та про коло підтримки.

Довідка:

Рішення про заснування Міжнародного дня сільської жінки прийняла Генеральна Асамблея ООН у 2007 році. А вже 15 жовтня 2008-го на всесвітньому рівні вперше відзначили роль мешканок сіл та їхній внесок у прискорення розвитку сільського господарства, забезпечення та підвищення продовольчої безпеки. 

«Зелений Гай» – це екоферма під Дніпром, яка від початку повномасштабного вторгнення прийняла у себе сотні людей та тварин, які рятувались від війни. Нині там розвивають кілька напрямків бізнесу, серед яких – сироваріння та локальний туризм. Також на базі ферми працює Реабілітаційний центр для людей, які постраждали від війни, та ветеранів бойових дій.

Історія однієї деокупованої громади

Савинська громада розташована на Харківщині між Балаклією та Ізюмом. До повномасштабного вторгнення тут проживало понад 10 тисяч людей. З 24 лютого 2022-го ворог захопив ці землі. Після звільнення українськими захисниками у громаді залишилось лише дві тисячі жителів. Обстрілами були знищені навчальні та заклади культури, один старостат. Боєприпаси влучили і в елеватори.

«Ми повністю сільгосп громада: маємо 52 господарства, від одноосібних до великих. На сьогодні у нас проживає 5 800 людей, це ті, хто повернувся за два роки після деокупації. Втратили багато людського капіталу, 48 % територій заміновані – це всі наші ліси та частково поля», – говорить Оксана Супрун, начальниця Савинської селищної військової адміністрації. 

Понад 350 чоловіків з громади пішли воювати, але точна кількість тих, хто долучився до війська, невідома. Жінки на фермерствах залишились самі. Оксана Супрун говорить, що спільнотою розуміли одне: потрібно трансформувати своє сільське господарство на мале фермерство. Але як це зробити – до кінця не уявляли. Поки начальниця Савинської громади не познайомилась у Чехії з Євгенією Молчановою, власницею дніпровської екоферми «Зелений Гай».

За кілька тижнів Євгенія запросила Оксану Супрун з жінками з громади до себе у «Зелений Гай». На дніпровській екофермі завдяки грантовому фінансуванню заснували проєкт «GREEN DREAM. Жінки в сільському господарстві». На одноденні візити запросили до себе фермерок з Дніпровського, Запорізького та Харківського регіонів. 

Візит до «Зеленого Гаю» 

Влітку Оксана Супрун разом з 14 жінками відправились до «Зеленого Гаю». Виїхали, як тільки закінчилась комендантська година. Мали день, аби ознайомитись з усіма напрямки роботи дніпровської екоферми. 

«У деяких наших жінок фермерством опікувались чоловіки, що пішли на фронт. Інші намагались навчитись сироварінню чи виробленню інших продуктів. Хтось займався доглядом за тваринами або тільки хотів завести худобу. Весь день у «Зеленому Гаю» ми вивчали, як працює ферма, як займатись сироварінням, як підтримувати свій локальний туризм», – розповідає Оксана Супрун.

Навчальних модулів у межах проєкту була два: переробка молока та бджільництво і вирощування мікрогріну та тепличний бізнес. 

Після них учасниці виконували практичні вправи, під час екскурсії оглядали «Зелений Гай», відвідували Реабілітаційний центр, де проходять сеанси іпотерапії, анімалотерапії та каністерапії. Учасниці мали змогу взяти з собою на візит дітей. Поки самі навчались, малеча була на творчих класах та проходила квести. 

«Більшість учасниць виховують дитину/дітей самостійно, тому їм складно поєднувати онлайн навчання із домашніми справами,вихованням малечі, наявністю світла по 4 години на добу…», – говорить менеджерка проєкту Віолетта Гуркуш.

«Женя разом з командою ділилась з нами ідеями, як можна розвивати свою ферму. У дуже швидкому темпі ми вивчали всі напрямки роботи», – додає Оксана Супрун.

З чим стикається жінка, що живе у селі?

Велике господарство, робота, виховання дітей – і все це одночасно. З такими викликами стикається жінка, яка живе у селі. Водночас доступ до можливостей обмежений – бо всі найбільші події відбуваються у містах. Не вистачає і підтримки, бо рідні та близькі не завжди розуміють тягар, що лежить на плечах. Так саме не вистачає і послуг з відновлення ментального здоров’я через брак часу, коштів.

«Жінки вимушено змінюють місце проживання, дехто втрачає чоловіків, хтось – сина чи брата, в минулому житті залишається домашнє господарство, часто – родинна справа поколінь. Але попри це все, вони продовжують працювати, щоб забезпечити свої сім’ї й допомогти іншим.

Ми із командою «Зеленого Гаю» розуміємо, що таке для сільської жінки починати та розвивати свій сільський бізнес, тому ділились власним досвідом», – говорить Віолетта Гуркуш, проєктна менеджерка.  

Загалом за кілька візитів до проєкту долучилось 60 фермерок з трьох регіонів. «Кожна жінка – це історія стійкості. Ми не просто навчали, а змінювали вектор їхніх поглядів, щоб збільшити продуктивність та трохи полегшити важку працю», – розповідає Євгенія Молчанова. 

Чим ще займались жінки та дівчата у «Зеленому Гаю»? 

Після активностей учасниці проєкту збирались за чаєм із зеленогайських трав. Обговорювали те, що болить.

«Учасниці розуміли, що ось тут поряд сидить така ж сама жінка, мама, яка живе в іншому селі та має схожу проблему. Або по іншій бік сидить інша жінка, яка вже перемогла ці складнощі. “Якщо їй це вдасться, то і я зможу”…», – говорить Віолетта Гуркуш.

Євгенія Молчанова згадує, що під час чаювань відчувала себе наче на кухні з подругами, які діляться досвідом та поразками. Єдине, що непокоїло, – брак часу для розмов. Хотілось провести разом не один день, а три доби. 

«Дівчата в селі – це вогонь. Ми витягуємо одна одну тракторами та комбайнами, допомагаємо ЗСУ, пишемо та втілюємо круті проєкти. Підтримуючи одна одну, зберігаємо продовольчу безпеку та стаємо стійкішими», – говорить власниця «Зеленого Гаю», Євгенія Молчанова. 

Проєкт тривав з червня по вересень, візити жінок пройшли у серпні та липні. Фінал відбувся наприкінці вересня у Києві.

Як візит до «Зеленого Гаю» змінив господарства Савинської громади? 

Після візиту запалились всі дівчата з групи – говорить Оксана Супрун. Зрозуміли, що вони не просто домогосподарки, які сам на сам зі своїми проблемами. Ці жінки можуть бути фермерками, рушійками розвитку громади.

 

«Одна з дівчат робила сир, бо має дитину з інвалідністюю, в якої сувора дієта. А от сир їсти можна. Ця мама вже встигла зварити кілька видів сиру. На іншому господарстві живуть коні, нині жінка думає, як створити іподром та запрошувати діток на іпотерапію», – розповідає голова Савинської громади. 

Ще одна жінка з громади після відвідин «Зеленою Гаю» взялась розвивати бджільництво, яким займалась разом з батьками. Вироблений мед вже отримав назву «Minefields» – «Мед мінних полів». Його минулого тижня громада презентувала у Польщі. 

«Женя та «Зелений Гай» мають особливу енергетику, яка змінює тебе та твою роботу. Наші жінки зрозуміли: вони можуть займатись фермерством і без чоловіків. Або підтримувати те, що було раніше, або придумувати та вкладатись у нові напрямки», – розповідає Оксана Супрун. 

Чи є в української жінки перспектива життя у селі? 

У «Зеленому Гаю» планують і надалі розвивати, підтримувати та зміцнювати свою спільноту. Нині шукають можливості для надання субгрантів жінкам та дівчатам з сіл на їхні особисті проєкти. 

Євгенія Молчанова ділиться, що зараз є можливості для розвитку. Вона, як говорить, живе в одному з найменш сіл України, але саме до «Зеленого Гаю» приїздять посли з різних країн. Нині господиня вчиться в університеті Берклі (це США). 

«Можливості відкриті для тих, хто готовий до змін та додаткового навантаження. Бо діти, робота, навчання, господарство – іноді займають весь час та сили. У моїй улюбленій Бізнес Мережі Сільських Жінок можна навчитися писати гранти, підвищувати урожайність господарства, отримати консультацію певного фахівця, вивчити англійську. Головне – встигнути за цим трохи поспати…».

Савинська громада продовжує свій розвиток у сільгосп напрямці, додає Оксана Супрун. «Майбутній розвиток України за малими територіями. Маленькі крафтові виробництва можуть давати класний крафтовий продукт. І жінки в цьому – ключові персонажі». 

Проєкт «GREEN DREAM. Жінки в сільському господарстві» було реалізовано ГО «Реабілітаційний центр «Зелений Гай» та Projector Foundation в рамках програми «Сама собі ціль» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри» (UCBI).