Як підготувати дитину з аутизмом до школи? Поради від дніпровської мами

Раніше ми створили великий текст-історію про те, як батьки 9-річного Кирила, що має аутизм, добивались для свого сина освітніх можливостей. У цьому ж тексті ми зібрали поширені відповіді про навчання дітей з особливими освітніми потребами. А мама Оксана Пшенична дала свої відповіді. 

Як підготувати дитину з РАС до школи?

По-перше, дитина має вміти взаємодіяти з однолітками через ігри чи групові заняття, вітатись, підтримувати розмову, розуміти правила та норми поведінки, що потрібно виконувати завдання педагога. Дошкільнята, що не розмовляють, повинні володіти альтернативною комунікацією. Наприклад, картками PECS чи спеціальними пристроями. 

По-друге, батьки мають розвивати увагу та концентрацію дитини. З обов’язкових навичок – розпізнавання літер, цифр, кольорів, форм. 

По-третє, з емоційного боку дитину слід підготувати до нових подій в житті: розкладу дня та уроків. Тут можна залучати те, що мотивуватиме  дитину, наприклад, якісь заохочення, візуальний розклад, соціальні історії тощо.

Дитина, яка йде у перший клас повинна вміти самостійно користуватись туалетом, одягатись, їсти, пити. Оксана також радить розвивати навички організації. Наприклад, навчити дитину збирати наплічник, робити домашні завдання, слухати та виконувати інструкції дорослого.

Які профільні фахівці можуть допомогти сформувати дитині з РАС потрібні для школи навички?

• Логопед – розвиток мовлення, корекція мовленнєвих порушень.
• Дефектолог – розвиток інтелектуальних здібностей, логічного мислення, академічних навичок
• Психолог – емоційна підтримка, робота над поведінковими викликами.
• АВА-терапія – формування академічних та побутових  навичок , корекція поведінкових труднощів.
• Ерготерапія – розвиток моторики, адаптація до повсякденних завдань.

Як правильно обрати заклад та клас? На що звертати увагу? 

В Україні є два типи державних навчальних закладів для дітей з РАС та іншими порушеннями розвитку: інклюзивні класи  у загальноосвітній школі та спеціальні школи (навчально-реабілітаційні центри). Заклад освіти та форму навчання обирають батьки.

Особливості інклюзивного класу у школі: 

• Чисельність учнів 25+;
• Програма НУШ та спецпрограма для учнів з ООП;
• Додаткові корекційні заняття на базі школи: логопед, психолог;
• Школа розташована біля дому;
• Дитина навчається в класі з дітьми, які мають типовий розвиток.

 

Спеціальний заклад освіти (цей варіант Пшеничні обрали для свого сина): 

• Чисельність учнів у класі 8-12;
• Програма НУШ чи  спеціальна програма для легкої чи помірної розумової відсталості. Згідно статуту школи, вона може враховувати особливості освітнього процесу для означеної категорії дітей;  
• Додаткові корекційні заняття на базі школи: логопед, психолог, дефектолог, ЛФК, сенсорна інтеграція, масаж;
• Заклад освіти може знаходитись далеко від дому;
• Всі діти класу мають особливості розвитку.

Як комунікувати з класним керівником (дирекцією) закладу?

Потрібно зустрічатись з вчителями-предметниками, щоб пояснити особливості поведінки дитини. Розповідати, як діяти, якщо дитина не слухається, наприклад. Пропоновувати прості методи підтримки, наприклад, візуальні розклади, короткі інструкції.

З адміністрацією школи варто домовитись про створення індивідуальної освітньої програми (ІПР), яка враховує потреби дитини. Якщо потрібно, залучати асистента вчителя (за висновком комісії інклюзивно-ресурсного центру). Запитати про можливість використання ресурсної кімнати* або спеціального обладнання. 

Ресурсна кімната – приміщення, призначене для проведення групових психолого-педагогічних занять під час організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. За інформацією на сайті міськради, в 69 школах Дніпра облаштовані ресурсні кімнати, а в 37 – медіатеки.

Як вирішувати труднощі з викладачами?

Обговорювати проблеми. Пропонувати зустріч із вчителем або адміністрацією. Вислухати всі сторони, обговорити можливі рішення. При необхідності залучати психологів або корекційного педагога, вони можуть дати поради. 

Які проблеми/виклики взагалі можуть виникати? 

• Заклад освіти відмовляється приймати дитину,  обґрунтовуючи відмову відсутністю спеціалістів або досвіду роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (особливо це стосується дошкільної освіти);
• Вчителі та вихователі не знають, як дітей з ООП інтегрувати в колектив та освітній процес;
• Складно знайти асистента вчителя, що допомагатиме дитині з ООП у школі, а без такого фахівця навчатися в звичайному класі складніше; 
• Більшість шкіл не пристосовані для навчання дітей з ООП – у них немає пандусів, інклюзивних туалетів, ресурсних кімнат; 
• Брак знань про те, як формувати дружні та толерантні відносини між класом та дитиною з ООП.

Як відстоювати право своєї дитини на освіту?

Оксана нагадує 53 статтю Конституції України, де йдеться про те, що кожен має право на освіту. І тільки батьки можуть добитись того, щоб це право було реалізовано у повній мірі. Тому мама радить іншим батькам не зупинятись. 

«Нас не брали у садочок до 6 років, мотивуючи тим, що дитина немовленнєва, ми не знаємо як з нею спілкуватися,  тощо. Якщо б повернути час назад то я б відстоювала наше право на отримання дошкільної освіти», – підсумовує мама.